04
Листопад

Зробити щось мегаграндіозне

Основний ударний фронт – волонтери. Це люди, які просто роблять щось для інших, причому абсолютно безкоштовно. Вони організовують клуби, флешмоби, беруть участь в благодійних акціях. Ніхто не задається питанням про зарплатню, сюди йдуть не по гроші. Центр – це з десяток клубів за інтересами, куди приходить молодь, маса акцій, флешмобів, тренінгів – тут кожен знайде для себе справу і друзів по душі.
Щось мегаграндіозне
«Сідай. Що будеш, каву чи чай? Почувайся як вдома, розслабся!» Ми сідаємо пити запашну каву з пряниками, запах шоколаду розноситься по невеликій кімнаті, а ми як старі друзі включаємо емоції на максимум і ділимося враженнями про цей світ. Поки сонце атакує нас через жовті, схожі на папір штори, я вже знаю про ресурсний центр цілу купу всього і ще маленький вагончик. Виявляється, волонтери тут дуже потрібні, на ту кількість заходів, яку тут проводять, їх

не вистачає. Добрий десяток папок з 10 сантиметрів товщиною кожна мирно стоять на поличці. Там – достоту інформації про справи праведні вже зроблені славною братією волонтерів. І це ще не все! А враховуючи, що центр існує всього біля трьох років…
«Я тут зовсім недавно, з липня. Просто після участі волонтером у євроколоні влітку дуже кортіло зробити щось мегаграндіозне! Я якраз тоді познайомилась із Сергієм Слиньком, він у нас очолює центр праці та є фахівцем з інформаційно-консультативної роботи Центру. Ми з друзями там зібрались, обговорили, що хто пропонує і в результаті організували флешмоб. Було справді мегаграндіозно. А нещодавно проводили благодійну акцію для врятування онкохворого хлопчика, де гроші збирали завдяки виступам танцювальних і музичних гуртів. Центр – для мене це щось більше, ніж просто молодіжна спілка. Я балдію від однієї атмосфери. Приходжу сюди, як додому. Тут просто добре». – розповідає Люда.
Мій інформатор Люда Гнатенко, активна учасниця цього центру тільки-но з флешмобу. Половина учасників вдяглася в чорне, половина в біле – розділилися на дві команди і постріляли одне одного бананами. Ціль флешмобу – виступити проти війни. Якщо вже воювати, вважає молодь – то тільки бананами. Або вже на крайній випадок стрілятися виноградом! Але без болю і без горя.

Прийшов-сказав-переміг
Про створення такої атмосфери продовжує розповідати Сергій Слинько.
«Ми намагаємося бути своєрідною домівкою для молоді. Сюди можна прийти і сказати: «я хочу щось зробити до Дня Незалежності», і з цього народиться тисячна аудиторії учасників. Можна прийти і сказати: «я навчаюся на психолога і хочу проводити тренінги особистісного розвитку, але мені немає де це робити, і я не знаю як зібрати людей», – ми скажемо: «приміщення є, люди допоможемо». Можна прийти і спитати, що нового – а стати головним танцюристом найвражаючішого синьо-жовтого флеш-мобу в Україні. Можна просто зайти і побідкатися, що життя погане, і стати постійним волонтером Центру. Ні це не секта! Це просто ефективний підхід до реалізації потенціалу молоді. Ми ресурс і намагаємося максимально відповідати потребам молоді, тому і робочий графік наш часто розпочинається з 8-9 ранку а закінчується о 21.30 вечора. Просто-напросто довше нам забороняє адміністрація приміщення, де ми находимося. Дружні зв’язки, які напрацювалися за роки роботи з нашими волонтерами, інколи виходять за межі роботи. Ми спільно відзначаємо свята, проводимо дозвілля.
Що ж до саморозвитку і весело та активно проведеного часу, то клубів за інтересами тут багато і ще трошки.
Коли очі починають розбігатися…
Літературний клуб – для тих хто їсть, спить і ходить вулицями з книжками. І навіть для тих, хто ставиться до читання без фанатизму. Всім книголюбам знайоме відчуття – прочитав, і дуже хочеш обговорити. Зрозумів щось нове і хочеш поділитися з іншими. Почути, хто що думає про все це. В цьому клубі всі такі. Тут завжди чекають нових учасників, нових особистостей і нових думок.
Кіно-клуб: те що й літературний, але тут дивляться фільми. «Не просто голлівудські блокбастери, а фільми із сенсом. Це можливість розвинути себе, зрозуміти щось нове. Клуб дуже популярний. «Там минулого разу стільки народу було, на стільцях в коридорі сиділи. І це ще в найбільшій кімнаті центру!». ділиться Люда враженнями.
Клуб мистецтва спілкування «DiaLogos». Тут навчать спілкуватися не просто правильно, а результативно. Розкажуть про всі тонкощі розмови, невідомі простим смертним. І, що головне, навчать донести до співрозмовника саме те, що ти хочеш сказати. «Там все вже на дуже високому рівні». – розповідає Люда.
Клуб Anime. Тут дивляться фільми на великому екрані. Обговорюють, мріють і діляться враженнями. Тісно співпрацюють з міським клубом аніме, там уже і малюнки, театр, рольові ігри, кос-плей (перевдягання в аніме-героїв).
Клуб mafia. Хто не знає що це таке – це така гра. Мафія повинна надурити мирних городян, вони – мафію. Якщо не виведеш на чисту воду протилежну сторону – буде тобі смерть. Всі всіх підозрюють, приховують свої думки і почуття, грають, як у театрі. Драйв, азарт, розвиток лідерських якостей, стресостійкості, переконливості і інтуїції. Мафія переконує – що вона не мафія. Мирні жителі намагаються вирахувати злодія. «Одного разу мафія прикинулась шерифом, і почала звинувачувати шерифа в тому, що він – мафія. В результаті мафія, яка прикидалась шерифом, вбила справжнього шерифа за те, що він нібито і є мафія. А взагалі, всі мафіозі (всі хто бере участь в грі) вчаться виявляти тонкі нюанси правди і брехні за реакцією і мімікою, навчаються ефективно доносити свою думку та логічно мислити. Там завжди дуже класно». – сміється Аня Ясько, керівник аніме-клубу.
«Чим багаті»
Поки мені розповідають про клуби, попутно показують відео з флешмобу, і Люда до останнього бореться з колонками, які не хочуть давати звук. Нарешті ми завдяки Ані розкриваємо заговір техніки проти людей і дивимось флешмоб. Одночасно мені розповідають про міську організацію анімешників, поряд активісти клубу емоційно обговорюють складне і цікаве життя, а також комп’ютерні ігри. Що найцікавіше – інформацію в такій обстановці сприймаю бездоганно. Причому з усіх боків. Просто тут атмосфера така – можна робити сім справ одразу. Перехопивши в хлопців з-перед носа ще по шматочку шоколаду, ми продовжуємо обговорювати будні й свята центру.
Клуби за інтересами – це тільки каркас всієї величезної організації. Їхня кількість, до речі, постійно змінюється. Нові з’являються, старі оновлюються, змінюються. Молодіжний ресурсний центр взаємодіє з масою інших молодіжних організації. І сам, і в співпраці, центр проводить флешмоби, психологічні тренінги, різноманітні заходи для молоді (пізнавальні типу екскурсій, тренінги, тобто психологічний розвиток, громадської ініціативи…) Щодо громадської ініціативи, до речі, при клубі створюється Гендерне об’єднання. «В нашій країні з гендером просто жахливо. Жінки отримують одну третю від зарплатні чоловіків! Жінки мають вийти на пенсію значно раніше чим чоловіки. І на роботу влаштуватися дуже важко. В Європі давно вже мало не всі проблеми чоловічої і жіночої рівності повирішували, а гірше ніж в нас треба ще пошукати. Україна 20 років незалежна – а фактично України немає! Гіршої ситуації з гендером ніж у нас, немає ніде! Ми повинні терміново щось робити!» ділиться наболілим Люда. Яка дівчина її не зрозуміє. Лише та, що не стикалася з цим. А хто зараз не стикався? Однозначно треба щось робити! А робити, крім нас, немає кому.
Чого вартий наш вибір
В центрі мають можливість стажуватися студенти. Щодо новин – зараз тут організовують благодійну акцію. Треба допомогти хворим дітям. Інформацію про можливості взяти участь можна буде знайти ближче до 15 жовтня на сайті молодіжного центру: www.mrc.ck.uaВсі, хто співає, танцює, чи має ще якісь таланти зможуть дуже допомогти. А всі, хто просто захоче допомогти хворим дітям фінансово – безцінні люди в такій ситуації.
Тут чекають всіх, хто хоче зробити цікавішим життя – собі і іншим. Тут раді волонтерам, учасникам клубів, просто будь-кому, хто хоче взяти в чомусь участь. Можна просто прийти подивитися.

Джерело ХайВей. Автор: Черемис Вікторія

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *