20
Лютий

Епідемія добра охопила Черкаси

cialis online

t=”480″ />

Міжнародний день спонтанного вияву доброти – одна з нещодавніх ініціатив міжнародних благодійних організацій. Цьогоріч привернути увагу людей до гарних справ, хороших слів, підтримки, усмішки, тепла спробував Черкаський обласний молодіжний ресурсний центр.


На площі біля Драматичного театру зібралися «посланці добра». У руках вони тримали різнокольорові кульки, стрічки, скриньку з картками-побажаннями, дитячі малюнки. Ці символічні речі волонтери роздавали перехожим і зичили: «Діліться своїм добром», «Посміхайтеся!», «Почніть свій день з краси». Люди реагували по-різному: хто зі словами: «я поспішаю» проходили повз, хто дякував, хто запитував: «що ще можна взяти». Найщемливіше відгукнулися на спонтанний вияв добра люди похилого віку.

Черкащанка Олена Степанівна, тримаючи у руках листівочку, не може втримати сльози:

– Я 82 роки прожила і це перший раз бачу таке. Потрібно робити такі дні, бо люди стали такими жорстокими.

Тим часом хлопці-волонтери подавали руку жінкам, що виходили з громадського транспорту. А соціальні працівники презентували перехожим дитячі малюнки, що їх до святкування цього дня створювали учні черкаських шкіл.

– Це маленькі речі, які не потребують фінансування, але які неодмінно покращують настрій і

роблять життя добрішим, – коментувала учасниця акції Ольга.

Координатор заходу Сергій Слинько розповів, що Україна вже п’ять років святкуває Міжнародний день спонтанного вияву доброти.

– Ми підхопили естафету у вінничан. Саме від них ми і отримали листівки, які сьогодні роздаємо людям. Ми закликаємо людей бути відкритими та чуйними одне до одного, не забувати казати приємні слова як близьким, так і перехожим. Ми хочемо вірити, що люди робитимуть добрі справи.

Журналіст «Прочерку» поцікавилася у черкащан, що хорошого вони зробили у Міжнародний день спонтанного вияву доброти?

Оксана, продавчиня:

– Не потрібно чекати особливого дня, аби зробити добру справу. Досить часто на вулицях можна побачити осіб, які лежать без жодних ознак життя. Але більшість просто переступає і йде далі, мовляв, знову напився. А бувають різні ситуації. Доброта – поняття багатогранне. Не можна вважати доброю лише ту людину, яка тобі щодня настирливо догоджає. Добра справа інколи повинна пройти через зло, аби стати людині у поміч. Намагаюся бути корисною для когось.

Вадим, школяр:

– У день доброти можна нагодувати безпритульного собаку, дати милостиню, перевести старенького через дорогу… Сьогодні у школі я кинув до скриньки гроші, що мені мама дала їх на булочку. Може, вони діткам-сиротам якось допоможуть.

Назар Лавріненко, млинар:

– Ніби, не зробив нікому зла. Добро намагаюсь робити щодня. Іноді вдавалось… Розіслав запит до потенційних донорів про порятунок «останніх голландців» середнього Подніпров’я. Видав книжечку «Міти Холодного Яру», де вперше в Україні оприлюднив унікальну післямову до Книги Ю. Горліс-Горського «Холодний Яр». А ще на складному перехресті застрягла автівка з дівчатами за кермом, і вони панікували й створювали аварійну ситуацію. Я підійшов і відігнав машину. Це справи за останній тиждень. Добро треба робить і кидати його в воду, забувати. Бо воно йде в парі з безкорисливістю.

Андрій Мороз, художник:

– Якщо не брати до уваги роботу, то це тільки «Снікерс», який купив 10 хвилин тому своїй дівчині! Робити добро можна щодня. Але не завжди можна сказати, що то була добра справа. До прикладу, не забути погодувати кота зранку, зателефонувати мамі, стримати гнів в суперечці чи перевести бабусю через дорогу. Є речі, які ми просто не помічаємо, а вони теж добрі. Ну, звісно, якщо ти не зіпсована тухла людина з такими ж цінностями.

Богдан Карчевський, студент:

– У маршрутці я поступився місцем старій бабці. А ще водієві, коли виходив з авто, сказав: «Дякую, що довіз мене у «целості і сохранності». Може, це і не грандіозні добрі справи, але я зробив комусь приємно.

Світлана ЛИТВАК

Джерело: Інтернет-видання “Прочерк”