14
Лютий

Рушаймо в похід!

order viagra

height=”229″ />

На базі Черкаського обласного молодіжного ресурсного центру тепер діє Туристичний клуб. Ентузіасти-мандрівники збираються щопонеділка о 19 годині для того, щоб поговорити про туризм та спланувати свій перший похід.Його звати Юрій. Спортивним туризмом чоловік займається ще з 1987 року. Любить скалолазання. Підкорював Карпати. Останнім часом захоплюється парусним спортом.Таких мастаків на клубі небагато. Більшість – молоді люди, які люблять ходити пішки, подорожувати та хочуть вибратися у великий похід.

«Все має бути організовано та чітко сплановано. Ми хочемо не просто по території області походити, а організовувати походи в гори, займатися альпінізмом. Звичайно, хочеться вийти на міжнародний рівень, побувати в Грузії, на Кавказі», – вводить у курс справи один із керівників та засновників клубу Радомір Попов.

«Клубне життя» умовно поділили на два етапи: теоретичний та практичний. На першому учасники визначатимуть напрямки поїздок, вивчатимуть теорію туристичного походу. Едуард Митрічев, людина, яка подорожує вже багато років, навчатиме цієї теорії: «Все розпочинається з азів. Людина, яка називає себе туристом чи альпіністом, має знати, як вибрати той чи інший рюкзак для конкретної подорожі, правильно його спакувати, вміти скласти палатку та знати, у що вдягнутися, мати навички з розведення багаття. На практиці є незамінним вміння ремонтувати своє спорядження. Наприклад, якщо черевик порвався або з палаткою якісь проблеми – ви маєте знати, як це полагодити. Ми не будемо говорити «подивіться там на якомусь сайті, як це робиться» – ми будемо цього навчати. Подібні дрібниці є надзвичайно важливими для туризму».

Крайній справа – Едуард МитрічевКрайній справа – Едуард Митрічев

Звичайно, учасники клубу досить різні за віком та туристичним стажем. Вся інформація, що є новою для молоді, для більш старших туристів є лише повторенням. Проте, туристичний клуб – це, насамперед, коло однодумців, які легко знаходять між собою спільну мову та яким цікаво один з одним спілкуватися.

Сергій Амброс: «По своїй суті я фестивальщик. Коли їжджу, намагаюсь витрачати якнайменше грошей. Також займаюся руфінгом (від англ. roof – дах, це ж: проведення часу, яке полягає в проникненні і перебуванні на дахах різних будівель та споруд – прим. автора). Скалолазання мене не цікавить, але

цікавлять інші речі…»

Захар: «У туризмі я не новачок. Займаюсь пішим, екстрім та індустріальним туризмом (дослідження туристами територій, будівель та інженерних споруд виробничого або спеціального призначення, а також будь-яких закинутих споруд з метою отримання психологічного, естетичного або дослідницького задоволення), а також дігерством (дослідження підземних споруд). Чотири місяці веду блог на «Живому журналі» (LiveJournal), де ділюся враженнями від подорожей. За цей короткий його «вік», там є чим похвалитися. Також я член Львівського екстрім-клубу.

А от Анастасія туризмом почала займатися тільки влітку. Проте їй цікаво розвиватися і далі.

«До певної точки ви добираєтесь на поїзді чи автівці, а потім розпочинається туризм. Бувало таке, що у нас запитували: «А ви зідки? – Ми з черкас. – Ви пішки аж з самих Черкас?» – на нас дивилися здивовані обличчя», – розповідає Едуард.

Поки що клуб функціонуватиме в приміщенні, але з настанням весни учасники планують втілити практичну частину клубу – піти у похід. Можливо, це буде Соснівка, а можливо і Карпати.

Офіційна сторінка клубу: vk.com

Джерело: prostir.ck.ua