19
Квітень

Місце спокою та миру або Як наш земляк побував буддійським монахом

      Як знайти спокій і впевненість? Навчитися керувати своїми бажаннями та емоціями? Ці питання, в наш стрімкий час, турбують багатьох. Вони змушують звертатися до нових знань і досвіду. Останнім часом, все більше людей проявляє інтерес до східної філософії, особливо до йоги і буддизму.

     Нещодавно в Бангкоку відбувся Всесвітній буддистський конгрес, організований урядом Таїланду, під егідою ЮНЕСКО. На ньому побували і два представники з України. Один з них наш земляк Ігор Літошин.

     Після конференції йому вдалося побувати в одному з буддійських монастирів і тиждень пожити життям буддійського ченця. Я зустрілася з ним і попросила поділитися враженнями від подорожі. Ось що він розповів про своє перебування у монастирі:

– Дістатися до монастиря тайської лісової традиції Ват Там Вуа з Бангкока непросто. На автобусі дев’ять годин  їхати до північної столиці Чанмай, потім п’ять годин по гірській дорозі, а потім 4 кілометри йти пішки по лісу.

     Розташований монастир в долині між горами. Ця мальовнича місцевість, здається, самою природою призначена для усамітнення і роздумів.

     У монастир може приїхати будь-яка людина, яка хоче заглянути всередину себе і зайнятися практикою медитації. Для цього зовсім не обов’язково бути буддистом. Ченці однаково радо ставляться до людини будь-якої національності та віросповідання. Разом зі мною було ще 6 осіб з України, Білорусі та Куби.

     На території монастиря, крім житла ченців, розташовані спеціальні будиночки для гостей (куті). Вони можуть бути одномісними або багатомісними. Всупереч нашим поданням про суворість монастирського побуту, куті досить комфортабельні. Усередині будиночка є туалет і душ (в багатомісних їх два), електропостачання. Постіллю служить матрац і подушка, жінки сплять на невисоких ліжках. Самі ченці, у своїх будиночках, сплять на голій підлозі.

     Прокидається монастир рано. О 5 ранку у ченців починається перша медитація, яка триває до 7 годин.

     О 7 годині сніданок. Їжу приносять миряни, які живуть неподалік. Раціон складається з чисто вегетаріанської їжі. В основному це рис, овочі і багато фруктів. Ченці не п’ють тваринного молока і не вживають тваринних жирів. Багато послушники приймають їжу всього один раз на день, в обід. Причому, цього їм вистачає, навіть якщо вони активно працюють фізично, наприклад, на благоустрій монастиря. Їдять ченці зі спеціальної індивідуальної чаші для милостині – Патри. З нею, якщо вони опиняються в місті чи селищі просять милостиню.

     До речі, пожертвування монастиреві або монахам вважається почесною і благою справою. Навіть бідні люди намагаються зробити якесь підношення послушникам або обителі.

     Після сніданку починається загальна медитація, яка триває близько двох годин.

     З 11 до 12 години у монастирі обід. Це останній прийом їжі за день. Після нього можна тільки пити воду. Після обіду – вільний час. Під час нього можна побродити по території монастиря, посидіти в монастирській бібліотеці або допомогти послушникам в повсякденній роботі.

     Цікаво, що ченці не копають землю, не рубають дерева і не косять траву. Вважається, що цим вони можуть завдати шкоди живим організмам, які там живуть. Всі ці роботи виконують миряни.

     Після закінчення вільного часу – денна та вечірня медитації. Вечірня медитація проходить в загальному залі бібліотеки в повній тиші. Взагалі, медитація є  основним заняттям ченців. Згідно з ученням буддизму, вона допомагає побачити реальність, такою як вона, є, не спотвореною нашими почуттями та емоціями. А це дає позбавлення від страждань, оскільки причинами всіх нещасть є потяг, огида і незнання.

     Техніка самоспостереження і переживання нашої власної реальності в буддизмі називається медитацією Віпасана. Щоб оволодіти нею, необхідно дотримуватися певних етичних норм і навчитися керувати своїм розумом. Для сучасної людини це хороший метод привести свій розум в спокійний і врівноважений стан, що дозволяє вирішувати складні життєві проблеми. Ще мудрець Сократ сказав: «Пізнай себе, і ти пізнаєш весь світ».

     Кожен день через нас проходить величезний потік інформації та подій (реклама, телебачення, проблеми на роботі і вдома). На все це ми часто реагуємо несвідомо, спираючись на установки, які нам давали дома і в школі. Медитація відкриває шлях до усвідомленості. А усвідомленість – це можливість прожити своє життя за власним сценарієм, а не тим, який нав’язаний нам суспільством, політиками і т.д.

     На запитання, що найбільше йому запам’яталося, Ігор, не замислюючись, сказав, що це атмосфера спокою, миру і одухотвореності. Те чого нам так часто не вистачає у нашому повсякденному житті. Напевно, саме за цим люди і їдуть за тисячі кілометрів.

Олена Кудрявцева

фахівець з інформаційно-консультативної роботи


Відгуки:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *