01
Червень

Людмила Бобух: «68 % журналістів навіть не підозрюють, що емоційно виснажені від роботи»

Журналістська робота передбачає щоденну роботу з інформацією, ненормований робочий день та постійне спілкування з людьми, наслідком чого є стресовий стан. У рейтингу найбільш стресових професій  журналіст посідає 5 місце, – про це повідомляє мультимедійна платформа «Укрінформ». Психолог, член Української Спілки психотерапевтів Людмила Бобух запевняє, що регулярні стреси призводять до частого емоційного вигорання, що негативно впливає на роботу.  Про те, як медійникам спланувати свою роботу та знайти сили і бажання знову працювати, ми поговорили з експертом – Людмилою Бобух.

Професійне вигорання журналістів – це стан, коли медійник стомлюється від отримання нової інформації та не має бажання шукати оригінальні ідеї для матеріалів, що негативно впливає на продуктивність його роботи.

Людмило, перш за все, чим характеризується емоційне вигорання у журналістів? Які його основні ознаки?

У журналістів специфічне професійне вигорання, адже вони працюють жагуче, постійно та з особливим інтересом. Саме тому такий темп роботи стомлює людину, адже не завжди вдається досягти бажаного ефекту. У такі моменти відбувається певний «психологічний надрив», що супроводжується надмірною втратою психологічної енергії, призводить до психосоматичної втоми (виснаження).

Серед основних ознак я виокремлюю такі: занепокоєння, занижена самооцінка, депресія, незадоволеність собою та своїми матеріалами, гнів та роздратування до оточення, неадекватне емоційне реагування на звичайні життєві ситуації. Для прикладу, два журналісти вирушають в різні міста для написання репортажу. Один із них радіє поїздці та новим знайомствам, а інший – емоційно розлючений, втомлений та акцентує увагу лише на негативних моментах: недостача грошей, відсутність бажання та незадоволення своїм життям. У такому випадку ясно, що другий має прояви емоційного вигорання.

Крім того, важливими сигналами для занепокоєння про свій емоційний стан є фізичне здоров’я. Зокрема, прискорене серцебиття, головний біль, порушення сну, постійна втома. І тут варто потурбуватися про себе, тому що організм таким чином дає певні сигнали.

Чи виділяєте Ви певні етапи вигорання? Які саме? Та як зрозуміти, на якому з них журналіст перебуває?

Так, звичайно, я виділяю їх три. Перший етап – це період, коли журналіст відчуває надзвичайний ентузіазм та натхнення, але через постійні стреси він втрачає енергію і задоволеність (період ейфорії). Другий етап  –  втома, апатія, проблеми зі сном, відстороненість від роботи (період втоми). Якщо не звернути увагу на ці прояви та працювати в такому ж темпі, то наступає найнебезпечніший третій етап  –  період гострої небезпеки. Він характеризується розвитком небезпечних захворювань та небажанням жити та працювати. У медійника з’являється стільки проблем, що його кар’єра знаходиться під загрозою. Щоб зрозуміти, на якій із стадій емоційного вигорання перебуває журналіст, варто  ознайомитися з їхніми ознаками.

 А як часто може траплятися професійне вигорання у людей цієї професії?

Журналістська професія є однією з тих, які найчастіше «переживають» етап вигорання. Проте за даними останніх досліджень 68 % журналістів навіть не підозрюють про те, що вони емоційно виснажені від роботи. Це пояснюється тим, що медійники мають високу мотивацію працювати, навіть якщо це шкодить їхньому здоров’ю.

Скажіть, Людмило, журналісти постійно працюють з інформацією та людьми, що перевтомлює їх та робить більш нервовими. Іншими словами – стреси так чи інакше «переслідують» їх у повсякденній роботі. Як у такому випадку розрізнити звичайне переживання за роботу від серйозної стадії професійного вигорання?

Я скажу просто. Звичайний стрес – це коли журналіст хвилюється за реакцію на свій новий матеріал, але при цьому це не впливає на його стосунки з оточенням. А професійне вигорання – це стан, коли він має велике розчарування та апатію до того, що він робить. У результаті чого страждають стосунки з близькими та колегами.

5

Людмило, якщо ж все-таки медійник відчуває, що емоційно виснажений роботою, то як налаштувати себе на неї? Які Ваші поради у боротьбі з професійним вигоранням?

Найперше, якщо є можливість, треба взяти відпустку чи вихідні, аби відпочити. Варто вимкнути телефон та знайти місце для усамітнення. Найкраще для цього підходить природа, бо вона завжди дає людині відчуття приливу сил та відновлення енергії. Проте кожна людина має свій рецепт відпочинку. Для когось – це рибалка, а для когось – шопінг. Хоча для відновлення професійних сил можна і ліниво провести час із собою: весь день «ніжитися в ліжку», переглядати улюблені фільми тощо. Також це може бути спілкування з позитивними та турботливими людьми. Наприклад, похід в боулінг чи кіно з друзями або ж спілкування з дітьми.

Ще одна порада – зайнятися фізичним здоров’ям. Я рекомендую медитувати, плавати, приймати ванну з аромамаслами, відвідувати спа-процедури. Головне це не переобтяжити своє тіло, а переключити свої думки на інше заняття. Це може бути навіть їзда на велосипеді, вишивання бісером, плетіння косичок тощо. Крім того, варто приділити час своїм зовнішнім потребам: сходити до перукарні, відвідати майстра манікюру чи косметолога. Основне – робити те, що Вам приносить задоволення.

Ще одна порада навчитися керувати своїм часом, щоб рівномірно розприділити  час на родину, час на друзів, час на хобі та час на роботу. Намагайтеся робити щодня перерви між годинною роботою на 5 хвилин, що допомагає розслабитися Вашому організму.

У журналістів робота творча та оперативна. Часто вони не мають можливості шукати натхнення протягом довгого часу. Можливо є якийсь універсальний рецепт як за годину відновити бажання працювати?

За бажання налаштувати свій позитивний настрій на роботу можна і за кілька хвилин. Я раджу частіше посміхатися, жартувати, адже гумор чудово «перезаряджає» негатив. Достатньо відкрити у гуглі сторінку з анекдотами та читати її вголос для себе та колег або ж увімкнути смішне відео в Youtube. А ще я раджу дивитися улюблені дитячі мультфільми, адже вони нагадують про приємний період життя.

Вивільнитися від негативних емоцій допомагає і музика. Сьогодні навіть існує така дисципліна як музикотерапія. Суть її в тому, щоб обрати музику під свій емоційний стан. Приміром, рок варто слухати, якщо  Ви бажаєте отримати заряд енергії, а якщо Ви хочете заспокоїтися, то краще обрати класичну музику. Якщо Вас надихає спілкування з тваринами, то проведіть час зі своїми улюбленцями. Основний рецепт швидкого налаштування на роботу – створити власний позитивний настрій. І ще не варто боятися емоційного вигорання, адже зазвичай воно буває корисним.

Людмило, яким чином професійне вигорання може бути корисним?

Емоційне вигорання дозволяє людині економно та дозовано використовувати свої сили. Організм дає сигнал журналістові: «мені треба відпочити, я хочу турботи». Часто саме цей період дає змогу не просто відновитися для роботи, але і відкрити для себе нові можливості. Наприклад, розпочати улюблену справу чи виявити у себе нові можливості. І найголовніше не забувайте любити та приймати себе у будь-якому стані. Навчіться радіти життю та шукати позитивні емоції

Лілія Шкребтій

ДОВІДКА

1Людмила Бобух – приватний психолог з 10-річним стажем, член Української Спілки психотерапевтів, член Української та Європейської Асоціації транзакційного аналізу. Закінчила ЧНУ імені Богдана Хмельницького за спеціальністю практичний психолог. Постійний тренер-учасник Всеукраїнських та Міжнародних психологічних конференцій (Київ, Львів, Черкаси, Польща, Ізраїль). Проводить індивідуальні та групові заняття з питань особистого та професійного життя.

 

 

 


Відгуки:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *