01
Серпень

«Курити чи не курити?»

Нетривіальні відповіді черкащан на звичні запитаннявід проекту «Сильне покоління»

В м. Черкасах 18 липня цього року було проведено соціологічне опитування з метою визначення рівня обізнаності громадськості стосовно проблеми паління і способів боротьби з нею.

Ініціатором проекту став всеукраїнський молодіжний рух «Сильне покоління» – волонтери з усієї країни, які щорічно 10 днів свого життя присвячують служінню людям і популяризації здорового способу життя в одному із міст нашої країни.

В ході опитування респондентам різних вікових і соціальних груп було поставлено декілька запитань стосовно проблем паління у місті. Пропонуємо вашій увазі результати:

Із опитаних близько 46% палії і 54% не палії.

76% з усіх опитаних вважають паління шкідливим і мають негативне ставлення, навіть якщо при цьому вони самі продовжують палити, решта 19% ставляться до паління несерйозно, як до «забавки, 3% – нейтрально, 2% знаходять суттєву користь у палінні.

Також характерним для черкащан є негативне ставлення до факту паління представниками протилежної статті – 81%, на противагу яким лише 17% відзначилось нейтральним ставленням, мовляв, у стосунках це зовсім ролі не грає, а для 2% – паління є прийнятним лише для чоловіків.

Однак справа набуває куди емоційнішого забарвлення, коли йдеться про паління в громадських місцях і проблему дитячого/підліткового паління.

Як відомо 16 грудня 2012 р. вийшла нова редакція закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення», який охрестили в народі як «закон про заборону куріння». Ми поцікавились, як за цей період змінилось ставлення громадян до паління:

82% – підтримує вимоги закону і виступає за підвищення стягнень за його порушення;

18 % – ставиться різко негативно і тому не вбачає потреби у його виконанні. Словом навіть позитивне ставлення до закону не є гарантією його виконання. Наприклад, біля Будинку торгівлі вже протягом 10 хв. ми зустріли близько 8 курців, яких здається абсолютно не турбував попереджуючий надпис про штраф у 170 грн. за порушення закону. Пояснення від курців звучали різні від банального «Мені байдуже! В Україні закони не діють! Ми ж в Україні!» до більш проблемного «А де нам ще палити?! Тут не має відведених дня куріння місць!». Попри все більшість курців все таки погодились віддати волонтерам цигарку в обмін на цукерку, пообіцявши більше не порушувати прав тих, хто не курить.

Тим часом нам вдалось поспілкуватись із адміністрацією Будинку торгівлі. Керівництво не приховує проблем із порушенням закону і тому з курінням тут борються як попередженнями, так і гривнею – штрафи за порушення закону абсолютно реальні. Слід зауважити також і певну позитивну динаміку – рівень курців на території центру за останні 3 роки все тики суттєво скоротився і перш за все завдяки тому, що й самих працівників заохочують подавати правильний приклад пересічним громадянам. Є тут і спеціально відведені місця для курців, відразу за будівлею, однак адміністрація не приховує потреби у просвітницькій роботі щодо шкоди паління і тому виражає готовність до співпраці у цьому напрямку.

До речі самі черкащани також погоджуються, що рівень просвітницької діяльності щодо шкоди паління і методів боротьби із тютюновою залежністю серед молодого покоління незадовільний (89%). На цій думці сходяться як ті, хто ніколи не палили, так і ті, які безрезультатно намагаються залишити шкідливу звичку, фундамент, якої заклали ще з дитинства. Ми не зустріли жодного, хто бажав, щоб їх діти курили. Проте реальність диктує інші памфлети – сьогодні діти мають достатньо негативних прикладів з телебачення, реклами і власне найближчого оточення, аби почати палити в ранньому віці. На запитання «Як боротись з дитячим і підлітковим палінням?» респонденти здебільшого називали ось такі методи:

33% – виховання в сім’ї, що включає пояснення дітям шкоди від паління і власне позитивний приклад батьків;

24% – посилення заборони продажу сигарет неповнолітнім і куріння в громадських місцях;

43% – популяризація здорового способу життя в закладах освіти усіх рівнів («максимально практично», «в цікавій формі і якомога раніше», «без зайвої теорії» тощо), спортивних секціях («Нехай краще спортом займаються» тощо), громадських акціях («Треба про це говорити і приклад гарний давати дітям»), на підприємствах і місцях культури.

Звісно ідеальну формулу вирішення цієї комплексної проблеми марно шукати, однак усі сходяться на єдиному – слід об’єднувати зусилля задля збереження здоров’я містян. Власне це є одним із ключових пріоритетів руху «Сильне покоління». Щорічно волонтери організовують «Країни здоров’я» і канікулярні школи, де у ігровій формі діткам розповідають і наочно демонструють наслідки шкідливих звичок та формують натомість засади здорового способу життя. Поза увагою не залишаються і молодь, для яких проводять цікаві акції, флешмоби, парк-кіно, а інколи і окремі програми, що допомагають усім бажаючим кинути палити. У цій справі вітається і ваша ініціатива. Пам’ятайте в здоровому тілі здоровий дух, лише так виховується «Сильне покоління».

Автор Плахотнюк Євгеній і команда «Сильного покоління» в м. Черкаси.


Відгуки:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *